Персональний сайт вчителя української мови та літератури Світлани Сергіївни Рябих

Пошук
Посилання
Робота зі здібними учнями | Учнівська творчість
Учнівська творчість

Учениця 9 класу Хлюпка Валерія

Дитинство

Зросли ми там.

У тім краю,

Неначе в крихітнім раю,

Любили ми зустріть закат,

Неначе довжелезний скат,                                                                                                                              

Хмарка остання пропливає,

І сонечко уже сідає,

Стає то сонечко красивіше,

А небо,вже стає темнішим,

І тихо вітер завива…

Зірки на небі сяють,сяють ,

Новую річку зустрічають.

Ось новий день вже настає,

Яскраве сонечко встає,

І мати буде мене зранку,

І знов гуляю я на ганку,

Але не вічно це, нажаль,

Скінчився наш «дитячий рай»,

І мати, й батько постаріли ,

І небо,наче помарніло,

І ми уже с тобой не граєм,

Закати разом не стрічаєм ,

Поїхали в другі краї,

Забули пустощі свої ,
Коли про нас в селі гадають ,
Зайдуть у гості й запитають,

В стареньких,люблячих батьків,

І запитають в моєї мами,

«Як там кровиночка твоя?»

І крізь розлуку довгу,

Крізь біль прощання,

Вона згадає  перший вдох,

Та перший крок.

І ніч безсонну першу,

Перші сльози,

Пролиті вже давно,

За першу біль,

Згадає все це,

Й з вдячністю й любов'ю

Заплаче тихо,

І всміхнеться знов.

І скаже: «Краще і немає,

Я кожному моменту

Вдячна у житті

І поки вогник в серці той палає,

І на життєвих струнах,

Та жевинки грає,


Все буде добре,

Й краще нам не треба,

А про погане -

          нічого й казать!»

 

ГІМН УКРАЇНІ

 

Ми є. Були. Залишилися нами.

Ми – за Вітчизну, а Вітчизна з нами,

Ти – наша ненька, мила Україно,

 Ми всі за тебе, рідна, пам’ятай!

 

Не забувайся, слова не цурайся,

Брехать не вчись і не здавайся!

Ти пам’ятаєш, Україно, як знущались,

Як розривали славу, волю на шмати.

 

Ти пам’ятаєш, як всі насміхались,

На панщину ходили як брати.

А як пани, за правду всіх карали,

Ув’язнювали, палачів наймали.

 

А пам’ятаєш Другу Світову війну,

Сім’ю невинну вбили й не одну!

Багато довелося натерпітись

Народу та землі, іншим коритись!

 

О, Україно, воля з нами пресвятая!

Свободу мали, матимем, і маєм,

Свободу слова, вросповідання,

 Ненько наша, першеє кохання…

 

 

 

Ти житні та пшеничнії поля,

Ти Чорнета Азовськеє моря,

Як корабель, ти обережно відпливаєш,

Бо молода ще, усього не знаєш!

 

Над головою небо голубеє,

Гаї, річки, поля Вкраїни моєї.

Господь Бог з нами, Україно, пам'ятай!

 

Бо ми є. Були. І будемо ми!

І Вітчизна наша з нами!

Запам’ятай:

Ми всі сильнішаєм з роками!

 

Валерія Хлюпка, листопад 2014 р.

 

Дата публікації: 21:46 14.12.2014
Привітання

Раді вітати Вас на персональному сайті вчителя української мови та літератури

Світлани Сергіївни Рябих

Мої захоплення